Губбіо
Місто: Губбіо (італ. Gubbio)
Держава: Італія
Адреса: Comune di Gubbio (PG) Piazza Grande, 9 – 06024
Офіційна сторінка: comune.gubbio.pg.it
Документ/дата підписання: Догововір про дружбу та партнерську співпрацю між Івано-Франківською міською територіальною громадою та містом Губіо - 25 березня 2023 року
Губбіо, Ґуббіо (італ. Gubbio) — муніципалітет в Італії, у регіоні Умбрія, провінція Перуджа. Площа 525,08 км². Населення 32 490.
Мер Губбіо - п.Філіпо Стіраті.
Губбіо розташоване на відстані близько 165 км на північ від Рима, 31 км на північний схід від Перуджі. На місцевості переважають гори або схили. Місто розташоване навколо підніжжя гори Інджино і на обох берегах річки Каміньяно. Старовинна назва поселення — Ігувій, від умбрійської назви Ikuvium. Тут мешкали племена умбрів, що стали військовими союзниками римлян. Від давньоримської доби залишився античний театр в зруйнованому стані.
Середньовічне місто Губбіо тісно пов'язане з життям відомого католицького святого — Франциска Ассізького. Саме сюди втік Франциск з Ассізі і знайшов притулок в місцевій родині Спадалонга. Тому Губбіо став другою столицею прихильників Святого Франциска. Середньовічний період історії міста повен як запеклої політичної боротьби, так і спроб мешканців відстояти ябо наново вибороти незалежність міста, в тому числі і від римських пап. Тому на околицях була побудована низка фортець чи замків. Період стабілізації прийшовся на десятиліття володарювання родини Монтефельтро. За винятком коротких періодів, коли місто захоплювали то Малатеста, то Чезаре Борджа, місто належало родині Монтефельтро до 1508 року. Відтоді місто захопила родина делла Ровере, що утримувала тут владу до 1631 року. По смерті останнього представника роду (Франческо Марія ІІ делла Ровере) місто перейшло під владу римських пап.
Лише в середині 19 століття низка дрібних італійських князівств була нарешті поєднана в централізовану державу — Італійське королівство. До королівства були приєднані і землі міста Губбіо. 1860 року була проведена адміністративна реформа, за якою Губбіо та його землі були відокремлені від провінції Марке та приєднані до Умбрії. Територія зазнала значних людських втрат через економічний занепад і аграрну кризу провінції і масову еміграцію в 1873–1895 роках. Умбрія та місто Губбіо зазнали кілька хвиль еміграції також в 1-шу та 2-гу світову війни. В роки 2-ї світової війни місто постраждало від каральних експедицій фашистів та від обстрілів німецьких артилеристів.
Історичні місця, музеї, палаци Давньоримський театр: Давньоримський мавзолей, Палаццо деї Консолі (Губбіо) доби готики (музей і картинна галерея з 1901 року), Преторіанський палац (Губбіо), 14-17 століть, Палаццо Дукале (Губбіо), 15 століття. Серед пам'яток архітектури є Храми міста. А саме: Базиліка святого Убальдо, Собор Св. Марії та Джакомо, Церква Сан Франциско, Церква Сан Доменіко, Церква Івана Хрестителя, Церква Сан П'єтро, Церква Сан Мартіно.
В муніципалітеті офіційно проживають 253 громадяни України.
Умбрія позиціонує себе як курортний та туристичний центр. З давнини місто славилось власними керамічними виробами, що працювали завдяки місцевим покладам глини. Особливої популярності кераміка Губбіо набула в добу відродження, коли крім квіткових орнаментів почали використовувати зображення портретні та адаптації з відомих композицій картин та гравюр. Згодом кераміка Губбіо набула світової слави і розійшлась багатьма країнами світу. В 20 столітті розквітло і мистецтво ковальства.