#CULTROUTE Від княжих часів до сучасності: Пнівський замок XVІ–XVІІ ст

У самому передгір’ї Карпат в околицях с. Пнів, що неподалік м. Надвірної, розташований мабуть найкраще збережений замок Галицької землі. Візуальність кількаметрових мурів замкнутих в один периметр, залишки вʼїздової вежі з підйомними механізмами, руїни веж із підземеллями досі справляють враження на відвідувачів. Історія ж побудови твердині, покликаної охороняти торгівельні каравани через карпатські перевали, сягає княжих часів і вочевидь такий форпост тоді розташовувався на горі Городище, що й нині височить над Надвірною.

Зведення замку у с. Пнів пов’язане вже із шляхетською родиною Куропатвів гербу Яструбець. Вони отримали навколишні володіння від пана і дідича Русі – князя Владислава Опольського в другій половині XIV ст. У середині XVI ст. галицький стольник Павло Куропатва звів мурований замок, котрий за плануванням дуже нагадує візантійську фортецю Саранта Колонес (Сорока колон), закладену на о. Кіпр ще у VII ст. і перебудовану хрестоносцями в ХІІІ ст. Достеменно невідомо чи будівничі запозичували конкретні архітектурні рішення з кіпрського зразка, однак схожість фортець дуже помітна. 

Основним матеріалом для будівництва слугували місцеві породи карпатського каменю, а товщина стін сягала від 1,5 до 2 м. Важливу роль в обороноздатності відігравали вежі, які були різної форми – круглі, шестигранні, напівкруглі. Серед унікальності фортифікації було й те, що вежі частково виходили за лінію муру. Така конструктивна особливість забезпечувала захисникам ширший кут огляду та можливість вести ефективний вогонь, що було вкрай важливим в умовах розвитку вогнепальної зброї.

Утім неприступні оборонні мури Пнівського замку все ж вдалося захопити через хитрість. Так 1621 року карпатські опришки з ватажком Гринем Кардашем зуміли підступом пробратися до фортеці і пограбувати скарби Куропатвів. Практично до побудови Станіславівської фортеці, Пнівський замок поряд з Галицькою твердинею вважався найзахищенішим у всьому Покутті. Підтверджують це і спроби козацьких штурмів в ході війни гетьмана Богдана Хмельницького, відомо що замок кілька тижнів козаки тримали в облозі під керівництвом полковника Семена Височана восени 1648 року, але безуспішно. Пізніше у 1672 та 1676 роках біля стін твердині ламали списи багатотисячні османські війська, однак знову без успіху. Зважаючи на важливу стратегічну роль Пнівського замку, тогочасний власник Петро Куропатва зміцнив мури та оборонну спроможність, виділивши на це значну частину своїх доходів.

У 1745 р. з вигасанням династії Куропатвів замком у Пньові заволодів дідич Надвірної Ігнацій Центнер – визначний політичний діяч останніх років Речі Посполитої. Однак особливої уваги до фортеці новий власник не проявляв, зрештою входження Галицької землі до монархії Габсбургів після 1772 р. суттєво змінило політичну ситуацію і старі замки та фортеці Покуття стали менш актуальними. Поміж 1786–1787 роками граф Центнер продав свої надвірнянські маєтності родині Телефусів і практично до кінця XVIII ст. Пнівський замок вважався замешканим. Вже у ХІХ ст. австрійська адміністрація дозволила розбирати кам’яні мури для будівництва міських кам’яниць та броварні у Надвірній. Практично з того часу замок знаходиться у руїнах. 

Слід також згадати, що у період Другої світової війни, у 1941 р. біля стін Пнівського замку відбувалися жахливі страти організовані совєтами. За переказами старожилів саме під північною стіною замку розстрілювали людей привезених із катівень НКВС. Досі на стіні можна побачити сліди від куль московських окупантів.

Поряд з Пнівським замком у сусідній Надвірній збережені руїни однієї з веж замку Краснодвір, спорудження котрого датується XIV–XV ст. Ймовірно саме ця фортеця виконувала головні оборонні функції околиці до побудови Пнівського замку. Існують перекази, що обидва форпости пізніше були з’єднанні підземними ходами, а в замку Краснодвір розміщувалась двірська охорона та прислуга пнівської цитаделі. Цікаво, що попередні дослідження Краснодвірського замку вказують на те що в час свого розквіту він був навіть більшим за Пнівський. Відтак обидві цікаві пам’ятки ще чекають своїх відкривачів.

Сьогодні на Пнівському замку, за підтримки Європейського Союзу, започатковано процес реставрації, створено аудіогід, встановлено таблиці з візуальними реконструкціями, а також проводяться цікаві екскурсії організовані «Музеєм лицарства».

Цю публікацію створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Департаменту інвестиційної політики, проєктів, міжнародних зв'язків, туризму та промоцій міста Івано-Франківської міської ради та не обов'язково відображає погляди Європейського Союзу.